http://www.zoofirma.ru/
Останні події
5 червня 2016 року, Папа Франциск канонізував нового святого у католицькій церкві. Отець Станіслав від Ісуса і Марії (у миру Ян Папчинські) – це польський священик, засновник Згромадження отців-маріанів. Read more...
   |   
http://www.zoofirma.ru/

 

Народився майбутній святий 18 травня 1631 р. у сім’ї коваля. Ян був наймолодшим з восьми дітей, мав брата та шістьох сестер. Ще з дитинства відзначався великою набожністю.

У школі мав труднощі в навчанні, але потім з великим завзяттям вчився у вищих навчальних закладах: церковно-парохіяльній школі у Новому Сонче, в єзуїтській колегії у Ярославі, в піарському коледжі в Подолинці, а потім знову в єзуїтській колегії у Львові і в Раві-Мазовецькій.

Ще семінаристом вивчав і викладав риторику в коледжі в Жешуві та Подолинці. Вивчав також богослов’я у францисканців у Варшаві. Однак мусив припинити навчання через напад на столицю шведів. Ян навіть брав участь в обороні міста.

Батьки підшукали йому наречену, однак він вирішив присвятити своє життя Богові, і після завершення богословських студій у 1654 р. вступив до Згромадження клериків убогих Матері Божої благодійних шкіл, які займались освітою і вихованням молоді. Узяв собі ім’я Станіслав від Ісуса і Марії.

1661 року був рукоположений у священики і став викладачем у Варшавському коледжі. Мав велику популярність як сповідник та проповідник. О. Станіслав готував богословські підручники для викладання, а деякі його проповіді теж публікували як окремі видання. Крім того, він навіть був сповідником папського нунція Речі Посполитої – Антоніо Піньятеллі майбутнього Папи Римського Інокентія ХІІ.

Тож о. Станіслав успішно працював у монашому ордені і готував матеріали для канонізації засновника згромадження Клериків убогих Матері Божої благодійних шкіл Джозефа Калазанса.

Однак згодом правила згромадження здалися йому надто пом’якшеними, він намагався реформувати орден, проте марно. Через те звернувся з проханням про звільнення від монаших обітниць і у 1670 році вийшов зі згромадження.

Натомість вже наступного року заснував першу в історії Польщі чоловічу монашу спільноту зі строгим уставом, яка існує й до сьогодні. У 1673 році єпископ Яцек Свєнціцький утвердив її як Згромадження отців-маріанів під опікою о. Станіслава Папчинського. Цей рік і вважається роком заснування спільноти маріан.

Свою назву орден отримав через те, що особливо пошановував Пресвяту Богородицю. Монахи носили білу одежу задля визнання і вшанування Непорочного Зачаття Діви Марії. Водночас о. Станіслав уклав суворий монаший устав згромадження (правила життя), згідно з якими ченці багато часу відводили молитвам, читанню духовної літератури та аскетичним практикам.

Щоб отримати папське схвалення для ордену, у 60-річному віці генеральний настоятель згромадження о. Станіслав вирушив пішки до Рима. Однак прибув уже після смерті Папи Олександра VIII та до обрання нового Ватиканського очільника, тож отримав лише духовну належність до маріан кількох релігійних орденів. У 1699 р. о. Станіслав відновив запит на затвердження статуту маріан і Папа Інокентій XII схвалив його. Однак остаточне офіційне визнання ордену та його формування завершилося у 1701 році.

Згромадження займалося просвітницькою роботою, допомогою єпархіальному духовенству в пастирській роботі на парохіях. Особливу увагу місії ордену звертали на навчання юнацтва та боротьбу з пияцтвом.

Також о. Станіслав від Ісуса і Марії написав моральний і аскетичний трактат під назвою “Містичний Храм Бога”, який мав кілька видань. Він висловив упевненість у тому, що миряни, а не тільки ченці і священики, покликані до святості. Це одна з найвидатніших робіт у польській релігійній літературі ХVII ст.

Помер о. Станіслав Папчинські у місті Ґура-Кальварія 17 вересня 1701 року і був похований в церкві Вечері Господньої на горі Голготі. До самої смерті він дотримувався строгого уставу.

Життя святого о. Станіслава було сповнене апостольства. У школі, у храмі, на сповіді, за письмовим столом через слово і перо він проповідував слово Боже, особливо підкреслюючи турботу про соціально незахищені верстви населення, а також закликав молитися за душі в чистилищі.

“Я настійно рекомендую моїм братам дотримуватися любові до Бога і ближнього, прагнення до католицької віри, честі, любові і послуху Святому Престолу, вірність клятві, смиренномудрія, терпіння, допомогти душам у чистилищі і жити в мирі з усіма” – заповідав своєму згромадженню о. Станіслав Папчинські.

Багато людей вважали його святим і чудотворцем. Тож почали ініціювати беатифікацію, яка розпочалася у 1767 році. Однак у 1775 році її припинили через поділ Речі Посполитої, втрату незалежності та розпуск Згромадження отців-маріан, проголошений царським указом. Багато священиків були репресовані, нечисленні громади продовжували існувати в підпіллі.

Після довготривалої перерви, аж у 1952 році, беатифікаційний процес відновили. 13 червня 1992 року Папа Іван Павло ІІ видав декрет про героїчні чесноти о. Станіслава Папчинського. У 2007 році Папа Бенедикт ХVІ проголосив його блаженним. А сама канонізація о. Станіслав від Ісуса і Марії відбулася 5 червня 2016 року.

Анна Грапенюк

Використані джерела:

1. www.padrimariani.org/pl

2. papchinskaya.blogspot.com

3. slovosnami.narod.ru

4. uk.radiovaticana.va

5. uk.wikipedia.org

 

Нові статті

http://www.zoofirma.ru/
http://www.zoofirma.ru/